Сьогодні відбулась 3-тя зустріч в межах клінічного круглого столу «Діалоги на межі свідомості: психологія і психіатрія», де обговорили одну з найважливіших та найскладніших тем у сфері психічного здоров’я: «Особистість та рамки нормальності: коли це більше ніж просто характер»

Це питання, яке не має однозначної відповіді, адже межа між нормою та патологією часто буває розмитою. Поняття «нормальності» постійно розширюється. Те, що раніше вважалося «дивним» або «неприйнятним», сьогодні сприймається як частина індивідуальності. Але де ж тоді межа між унікальністю та розладом?

Люди, які працюють з людьми, повинні вміти розрізняти:

Що є варіантом норми? Коли варто втрутитись? Чому одні риси вважаються «індивідуальністю», а інші — вже проявами розладу?  Як зрозуміти, де межа між «нормою» й потребою у втручанні? Як працювати з людьми, у яких начебто «просто складний характер», але за цим – страждання, деструкція, повторювані кризи?

Спікери: Юрій ФАРБАТЮК, лікар-психіатр жіночого гострого психіатричного відділення Чернівецької обласної психіатричної лікарні
Валентина БАЛАХТАР, докторка психологічних наук, професорка, консультантка з КПТ та ППТ

Сьогоднішній діалог – це не лише обмін знаннями, а й спроба знайти точки дотику між двома науками, які доповнюють одна одну. Ми говорили про:

• Особистість, її риси та їх двоїстість
• Коли риса стає проблемою?
• Де межа між характером та розладом?
• Розлади особистості згідно з DSM-5 (критерії, кластери та ін.)
• Підходи до розуміння поняття «норми»
• Культурний контекст і «нормальність»

Родзинкою зустріч була інтерактивна частина: розбір реальних кейсів учасниками, а також побудова «психологічного автопортрету» – не зовнішності, а з рис характеру, звичок, реакцій; вправа «Моя суперсила, яку вважали проблемою»…

Дякуємо пану Юрію за неймовірно цікаві аргументи, «критерії норми», «крайні прояви», кластери, етнокультурні приклади, аналіз кейсів з реального життя, а також за час, знання і досвід, яким Ви поділилися з нами

Дякуємо учасникам, представникам НУ «Львівська політехніка», Запорізького національного університету, Глухівського національного педагогічного університету iменi О.Довженка, ДЗВО «Університет менеджменту освіти», що були сьогодні з нами!

Дякуємо ЗСУ за можливість жити, навчати і навчатися!

Дякуємо керівнитву Чернівецької обласної психіатричної лікарні, генеральній директорці Анжелі ЛЕВИЦЬКІЙ, начмеду Шушанік БУРЛІ за сприяння у проведенні наших зустрічей.

Ми сьогодні не шукали чітких відповідей – ми тренували розуміння, чутливість і повагу до багатогранності людини. І, мабуть, це найважливіші інструменти, які ми можемо взяти з собою у роботу з людьми – і в життя.

До нових зустрічей у травні! (кожна третя субота місяця)